Регламент

РЕГЛАМЕНТ ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ ПРИ СОЮЗІ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Принципи третейського судочинства

1.1 Третейське судочинство здійснюється на основі принципів законності, незалежності третейських суддів, рівності сторін, змагальності, обов’язковості рішень Третейського суду для сторін, конфіденційності.

1.2. У разі, коли проти відкритого розгляду справи третейським судом висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.

1.3. Місцем проведення третейського розгляду є місцезнаходження Третейського суду або інше, обране сторонами спору.

1.4. Розгляд справ у Третейському суді провадиться українською мовою, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Сторона, яка подає документи чи письмові докази іншою мовою, повинна забезпечити їх переклад на українську чи мову третейського розгляду.

1.5. Учасниками третейського розгляду є сторони (позивачі і відповідачі) та їх представники.Питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються угодою сторін при вирішенні конкретного спору.Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно і не користується правом оскарження рішення третейського суду.

Розділ ІІ. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ ДО РОЗГЛЯДУ В ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД

Стаття 2. Підсудність спорів

2.1. До Третейського суду можуть звертатися юридичні та фізичні особи.

2.2. Третейський суд може розглядати будь-який спір між сторонами, який виникає з цивільних та господарських правовідносин договірного і позадоговірного характеру та віднесений до його компетенції згідно чинного законодавства України.

2.3. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Положення про Третейський суд.

Спір може бути переданий на вирішення Третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих питань.

Стаття 3. Види і форма третейської угоди

3.1. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди

3.2. Третейська угода може також містити спеціальні положення з окремих процесуальних (процедурних) питань, стосовно яких цей Регламент дозволяє сторонам на власний розсуд та за взаємною згодою відступати від його приписів.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до Третейського суду, спір розглядається в порядку, визначенному цим Регламентом.

3.3. Третейська угода укладається у письмовій формі.

3.4. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами або така угода укладена шляхом обміну листами, телеграмами, повідомленнями з використанням електронних засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію волевиявлення сторін, а також шляхом направлення відзиву на позовну заяву, в якому одна із сторін підтверджує наявність третейської угоди, а інша проти цього не заперечує. 3.5. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить положення про передачу спору до Третейського суду, визнається третейською угодою (застереженням), за умови, що такий документ укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

3.6. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

3.7. Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід”ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самє правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов”язанні останній повинен повідомити кредитора про її існування. Зміна третейської угоди в такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

3.8. Обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженному сторонами, і за вказаними адресами.

Розділ III. ФОРМУВАННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Стаття 4. Призначення (обрання) третейського суду

4.1. Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначаєтьс я третейською угодою, умови якої відповідають цьому Регламенту.

4.2. Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленністю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів.Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.

Призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженного в установленному порядку списку третейських суддів.

Стаття 5. Склад третейського суду

5.1. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського суда).

Третейський суд може розглядати справи у складі одного третейського судді або в будь якій непарній кількості третейських суддів

5.2. Сторони мають право самостійно визначати чисельний склад третейського суду та узгодити процедуру призначення третейських суддів за умови дотримання ними положень цього Регламенту.

За відсутності між сторонами домовленості про чисельний склад третейського суду призначаються три третейських судді. Якщо конкретний спір не є складним, його ціна не велика, або існують інші поважні обставини, у порядку виключення, Голова Третейського суду на власний розсуд може прийняти рішення про одноособовий розгляд такої справи, про що виносить відповідну ухвалу.

Стаття 6. Порядок формування третейського суду

6.1. Формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженному сторонами.

6.2. Якщо сторони не дійшли згоди, то формування складу третейського суду здійснюється в такому порядку:

— при формуванні третейського суду у складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів.

— якщо одна із сторін не призначить (не обере) належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені (обрані) сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення (обрання) не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суду рипиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентному суду;

— якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення (обрання) третейського судді сторони не призначать (оберуть) третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентному суду.

6.3.Головуючий складу третейського суду у справі та третейський суддя у випадку , перед баченному абзацем першим п.6.2. цієї статті, обирається не менш як двома третинами від призначенного (обраного) складу суду шляхом відкритого голосування.

Стаття 7. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді

7.1. Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення (обрання) підлягає відводу чи самовідводу:

— якщо він особисто чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи;

— якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особистих стосунках;

— на його прохання або за спільним рішенням сторін;

— встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ’єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізнались після його обрання чи призначення;

— тривалого, більш ніж один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов’язків третейського судді у конкретній справі;

— виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 4.2. Положення про Третейський суд ;

— якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов’язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила сомовідвід із зазнчачених вище причин.

Стаття 8. Порядок відводу третейського судді

8.1. У разі звернення до особи за отриманням згоди на обрання чи призначення її третейським суддею у конкретній справі, ця особа повина повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до ст.7 цього Регламенту та повідомити про це сторони по даній справі.

8.2. Сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу, стали відомі їй після його призначення чи обрання .

8.3. Заява про відвід подається третейському судді , кандидатура якого відводиться, або Голові Третейського суду.

8.4. Якщо протягом 10 днів після відводу третейського судді сторони не погодять іншої кандидатури, спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

8.5. Підстави та порядок відводу секретаря судового засідання визначаються за угодою сторін третейського розгляду для вирішення конкретного спору.

Стаття 9. Припинення повноважень третейського судді та третейського суду

9.1. Повноваження третейського судді припиняються:

— за погодженням сторін;

— у разі відводу чи самовідводу ;

— у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

— у разі набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;

— у разі його смерті, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим рішенням суду, що набрало законної сили.

9.2. У разі, якщо повноваження третейського судді припиненні відповідно до положень цієї статті, інший третейський суддя призначається чи обирається за загальними правилами.

9.3. Повноваження складу третейського суду, яким вирішувався спір, припиняються після прийняття ним рішення по конкретній справі.

Стаття 10. Відповідальність третейських суддів за невиконання своїх обов”язків

10.1. У разі невиконання або неналежного виконання третейським суддею своїх обов”язків, визначенних Регламентом чи контрактом, без поважних причин він несе відповідальність, передбачену законодавством про адміністративну чи кримінальну відповідальність.

Стаття 11. Контракти третейських суддів

11.1. Третейські судді виконують свої обов”язки на контрактній основі.У договорах між третейськими суддями і сторонами обумовлюються взаємні права і обов”язки та інші питання.За вирішення конкретного спору третейський суддя отримує гонорар за свои послуги, розмір якого обумовлюється в контракті між ним і стороною, який має право одержувати тільки від однієї із сторін спору.

11.2.Здійснення фізичною особою повноважень третейського судді не є підприємницькою діяльністю.

Розділ ІV. ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

Стаття 12. Компетенція третейського суду

12.1. Третейський суд, з додержанням вимог Закону України „Про третейські суди”, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

12.2. Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.

12.3. Якщо третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, третейський розгляд припиняється, а витрати, понесені третейським судом, відшкодовуються сторонами в рівних частках.

12.4. При прийняті позову третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду.

У разі, якщо суд дійде висновку про відсутність або недійсність зазначенної угоди, він відмовляє у розгляді справи. Мотивована ухвала про відмову надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

12.5. Спірні питання щодо компетенції суду вирішує Голова Третейського суду.

Стаття 13. Визначення правил третейського розгляду

13.1. Правила розгляду справ третейським судом визначається цим Регламентом.

13.2. Строки вчинення процесуальних дій , передбаченних Регламентом, можуть бути продовжені лише за спільною згодою сторін та складу третейського суду, яким вирішується спір. Про продовження строку третейського розгляду постановляється відповідна ухвала.

Стаття 14. Форма та зміст позовної заяви

14.1. Позовна заява подається у письмовій формі до Секретаріату суду .

14.2. У позовній заяві повинні зазначатися:

— назва постійно діючого Третейського суду ;

— дата подання позовної заяви;

— найменування і юридичні адреси сторін, які є юридичними особами, та/або прізвище , ім’я, по-батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи сторін, які є фізичними особами;

— найменування і юридична адреса представника позивача, якщо він є юридичною особою або прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи представника, який є фізичною особою у випадках, коли позов подається представником;

— посилання на наявність третейської угоди між сторонами та докази її укладення;

— зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;

— обставини, якими обДрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують, розрахунок вимог;

— перелік письмових матеріалів, які додаються до позовної заяви;

— підпис позивача або його представника з посиланням на документ, що засвідчує повноваження представника;

14.3. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

— наявність третейської угоди;

— обгрунтованність позовних вимог;

— повноваження представника;

— направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо).

14.4. Датою отримання позовної заяви вважається день вручення Секретаріату Третейського суду позовної заяви, а в разі відправлення її поштою – дата штемпеля поштового відомства місця відправлення на конверті.

14.5. Секретаріат Третейського суду комплекутує подані позивачем документи і передає їх Голові Третейського суду для вирішення питання щодо порушення третейського провадження та визначення складу суду на підставі узгодженої сторонами пропозиції або за власним рішенням

Стаття 15. Відзив на позовну заяву

15.1. Відповідач повинен надати Третейському суду письмовий відзив на позовну заяву.

15.2. Відзив направляється позивачу та третейському суду в порядку та строки, що передбачені третейською угодою для вирішення конкретного спору, але не пізніше трьох днів до першого засідання суду, який вирішує спір.

15.3. Неподання відповідачем відзову у визначені строки не звільняє його в подальшому від виконання вимог третейського суду про надання відзиву на позов. Наслідки невиконання вимог третейського суду передбачаються третейською угодою сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору.

15.4. Якщо сторони не домовилися про інше, до прийняття рішення третейським судом сторона має право змінити, доповнити або уточнити свої позовні вимоги.

Стаття 16. Зустрічний позов

16.1. Відповідач вправі подати зустрічний позов для розгляду третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим третейському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до третейської угоди.

Зустрічний позов може бути подано на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення по справі.

16.2. Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов”язані та їх спільний розгляд є доцільним. Зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.

16.3. Зустрічний позов має відповідати вимогам статті 14 цього Регламенту.

16.4. Сторона зобов”язана надати відзив на пред”явлений до неї зустрічний позов у п”ятиденний строк. Голова Третейського суду має право при наявності відповідного клопотання подовжити позивачу за первісним позовом строк для надання відповіді на зустрічний позов.

Стаття 17. Визначення ціни позову

17.1. Ціна позову визначається:

— у позовах про стягнення грошової суми – такою грошовою сумою;

— у позовах про витребування майна – ринковою вартістю такого майна;

— у позовах про визнання або зміну правовідносин – ринковою вартістю предмету правовідносин на момент подання заяви;

— у заявах про встановлення дії або бездіяльності – на підставі даних про майнові інтереси позивача;

— у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, -загальною сумою всіх вимог.

17.2. Якщо позовні вимоги, викладені у заяві мають немайновий характер, то позивач зобов’язаний вказати ціну позову.

17.3. Якщо позивач не визначив або неправильно визначив ціну позову, Голова третейського суду або склад третейського суду за власною ініціативою чи за вимогою позивача визначає ціну позову на підставі наявних даних.

17.4. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, — суми їх визначаються судом, чи суддею.

Стаття 18. Усунення недоліків позовної заяви

18.1. Якщо позовні матеріали подано без додержання вимог, передбачених цим Регламентом, секретар Третейського Суду пропонує позивачу усунути виявлені недоліки протягом 5 календарних днів з моменту одержання цієї пропозиції.

18.2. До усунення недоліків справа залишається без руху, а при невиконанні пропозиції у встановлений строк подана позовна заява та додані документи залишається без розгляду та підлягають поверненню позивачу.

Стаття 19. Відмова у третейському розгляді та повернення позовних матеріалів

19.1. Голова Третейського суду може відмовити у порушенні третейського провадження, якщо дійде висновку про відсутність або недійсність третейської угоди про передачу спору до Третейського суду.

19.2. Якщо позивач не сплатив третейські збори, у розмірах та строках, що встановлені в ухвалі Третейського суду, позовна заява залишається без руху чи повертається позивачеві...

Стаття 20. Порушення третейського провадження

20.1. Голова Третейського суду протягом 5 робочих днів з моменту отримання належно оформленої позовної заяви та усіх інших необхідних документів виносить ухвалу про порушення третейського провадження.

20.2. В ухвалі про порушення третейського провадження зазначаються правові підстави порушення провадження, визначається розмір третейського збору, що підлягає сплаті, та строк його сплати. Крім цього у зазначений в ухвалі строк сторонам пропонується обрати третейських суддів із Списку третейських суддів та надати заперечення щодо суті спору.

20.3. Секретар Третейського суду разом із текстом ухвали про порушення третейського провадження надсилає:

— позивачу – Регламент та Положення про постійно діючий Третейський суд при СЮУ та Список третейських суддів постійно діючого Третейського суду при СЮУ;

— відповідачу – копію позовної заяви , Положення і Регламент Третейського суду та ухвалу про порушення справи.

Стаття 21. Процесуальні строки та порядок обміну документами

21.1. Строки, що передбачені цим Регламентом або встановленні третейським судом відповідно до його повноважень, починають обраховуватися з наступного дня після того, з якого починається строк, якщо не зазначено іншого.

21.2. Якщо день, з якого починається строк, є святковим або неробочим, строк починається нараховуватись у перший наступний робочий день, якщо не зазначено іншого. Якщо останній день строку є святковим або неробочим, строк спливає в кінці першого наступного робочого дня.

21.3. Повідомлення та документи вважаються пред’явлені у день їх отримання поштою (заказний лист) або у день, коли були отримані особисто стороною або її представником під розписку.

21.4. Позовна заява, відзив на позов, повістка, рішення, ухвала Третейського суду направляються стороні лише рекомендованим листом або вручаються особисто під розписку.

21.5. Всі інші документи і повідомлення можуть бути направлені звичайним листом, або телефаксом, телеграфом, електронною поштою за умови їх підтвердження звичайним листом.

Стаття 22. Докази

22.1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обДрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Засоби доказування визначаються третейською угодою з урахуванням вимог законодавства.

22.2. Третейський суд може визначати належність та допустимість конкретних доказів. Однак, обставини справи, які за законодавством повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися жодними іншими засобами доказування.

22.3. Третейський суд самостійно визначає засоби доказування. Зокрема, ними можуть бути:

— пояснення сторін та третіх осіб;

— свідчення особи;

— письмові та речові докази;

— висновки експерта;

— аудіо- та відеозаписи;

— інші засоби доказування, які будуть визнанні достовірними та належними з огляду на конкретні обставини справи.

22.4. Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

22.5. Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об’єктивного вирішення спору.

22.6. Якщо третейський суд визнає за необхідне одержати документи від осіб, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони, або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх третейському суду.Третейський суд самостійно або на прохання сторони може звернутися до компетентного органу з проханням про сприяння в отриманні необхідних доказів.

22.7. Третейський суд , оцінюючи докази, визначає їх достовірність та вагомість у справі , керуючись при цьому внутрішнім переконанням , яке має бути обгрунтованим і встановленим на підставі аналізу матеріалів.

22.8. Ненадання витребованих судом доказів, інших документів не є перешкодою для третейського розгляду справи, якщо причина їх ненадання буде визнана судом поважною.

22.9. Сторони повинні надавати третейському суду докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Всі зібрані письмові докази, разом з процесуальними документами сторін (позовна заява, відзив на позов тощо) повинні зберігатися у справі в прошитому та пронумерованому вигляді.

Стаття 23. Забезпечення позову

23.1. Якщо сторони не домовились про інше, третейський суд може, за заявою будь-якої сторони, розпорядитися про вжиття певною стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмету спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства.

Стаття 24. Призначення експертизи

24.1. З метою правильного вирішення спору третейський суд має право зобов”язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз”яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що суд виносить відповідну ухвалу.

24.2. В ухвалі про призначення експертизи визначаються: питання, які підлягають роз’ясненню експертом; назва експертної установи; прізвище, ім’я та по-батькові експерта (експертів), що має здійснити експертизу; вимоги до сторін або учасників третейського розгляду про надання необхідної інформації для підготовки достовірного висновку експертизи; строк проведення експертизи.

Стаття 25. Підготовка справи до третейського розгляду

25.1. Третейський суд в порядку підготовки справи до третейського розгляду протягом п”яти днів визначається щодо наявності усіх належно оформлених документів по данній справі. У разі необхідності вимагає від сторін додаткові письмові пояснення, докази та інші документи.

25.2. Рішення суду про дату, час, місце засідання надсилається сторонам не пізніше ніж за 10 днів до засідання.

Розділ V. ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД

Стаття 26. Строк третейського розгляду

26.1. Строк третейського провадження у справі не повинен перевищувати двох місяців від дня одержання позовної заяви.

26.2. У виняткових випадках Голова Третейського суду чи його заступники мають право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.

Стаття 27. Участь та права сторін у засіданні третейського суду

27.1. Третейський розгляд здійснюється на засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.

Третейський суд вправі визнати явку сторін на засідання обов”язковою.

27.2. Суд може відкласти розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого із інших осіб, що беруть участь у справі, які повідомлені у встановленному порядку про час і місце судового засідання, з причин, визнанних судом поважними.У випадку повторної неявки без поважних причин суд розглядає справу на підставі наявних у справі матеріалів.

27.3. Третейський суд під час розгляду справи забезпечує додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведеніні перед третейським судом їх переконливості.

27.4. Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з неї витяги, знімати копії, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до третейської угоди у третейському суді для вирішення конкретного спору.

Стаття 28. Судове засідання

28.1. Третейський розгляд справи відбувається у відкритому судовому засіданні.

28.2. У випадку колегіального розгляду справи судом призначається суддя-доповідач, який викладає обставини справи, вимоги позивача, заперечення та пояснення відповідача, зміст долучених до справи документів.

28.3. Після заслуховування пояснень сторін, аналізу письмових та речових доказів, висновків експертів та інших доказів суд вирішує питання щодо :

— відмови позивача від позову;

— визнання відповідачем позову;

— укладення мирової угоди;

— відкладення розгляду справи;

— зупинення провадження по справі;

— припинення провадження по справі;

— залишення позову без розгляду.

Стаття 29. Протокол засідання третейського суду

29.1. Протокол засідання третейського суду ведеться лише в разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу. Для ведення протоколу за згодою третейських суддів (третейського судді) сторонами може бути призначенний секретар третейського розгляду. За його відсутності третейські судді можуть обрати секретаря із складу (крім голови) третейського суду, яким вирішується спір.

29.2. У протоколі засідання третейського суду зазначається:

— найменування Третейського суду ;

— склад третейського суду;

— місце, дата, час початку та час закінчення слухання справи;

— найменування сторін, їхніх представників, свідків, експертів, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;

— заяви та клопотання сторін;

— вказівки та вимоги до сторін по справі, висунуті третейським судом;

— розклад засідань третейського суду;

— зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

— подані під час третейського розгляду докази, відомості про їх огляд;

— узгоджене сторонами питання про необхідність зберігання та умови зберігання рішень третейського суду;

— витрати, понесені сторонами.

Протокол підписується всіма третейськими суддями, які розглядали справу та секретарем судового засідання.

29.3. Третейський суд протягом трьох днів з моменту складання протоколу на підставі відповідного клопотання сторони може внести зміни та/або доповнення до його тексту.

.

Розділ VІ. РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Стаття 30. Прийняття рішення третейським судом

30.1. Рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду.

У разі розгляду справи колегіально, суддя, не згодний з рішенням, зобов”язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.

30.2. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. Мотивоване рішення направляється сторонам у строк до п”яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.

30.3. У разі відмови сторони одержати рішення третейського суду або її неявки без поважних причин у засіданні суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Стаття 31. Вимоги до рішення третейського суду

31.1. Рішення Третейського суду викладається у письмовій формі та підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і суддею, який має окрему думку.

31.2. Рішення третейського суду скріплюється підписом Голови Союзу юристів України. Підписи третейських суддів, які вирішували конкретний спір, на рішенні третейського суду посвідчуються нотаріально.

31.3. У рішенні третейського суду повинні бути зазначені:

— назва третейського суду;

— дата прийняття рішення;

— склад третейського суду і порядок його формування;

— місце третейського розгляду;

— сторони, їх представники та інші учасники судового розгляду, що брали участь у розгляді справи;

— висновок про компетенцію третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою;

— стислий виклад позовної заяви, відзиви на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін, та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду;

— встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами. Мотиви, з яких третейський суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду клопотання сторін;

-висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог;

— норми законодавства, якими керувався третейський суд при прийнятті рішення.

31.4. Висновки третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь –яких обставин.

31.5. У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються:

— сторона, на користь якої вирішено спір;

— сторона, з якої за рішенням суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов”язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій;

— розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягаюють виконанню або від виконання яких сторона має утриматись за рішенням третейського суду;

— строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;

— порядок розподілу витрат, пов”язанних з вирішення спору третейським судом;

— інші обставини, які третейський суд вважає за необхідне зазначити.

Стаття 32. Додаткове рішення

32.1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом семи днів після одержання рішення звернутися до третейського суду із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вимог , які були заявлені під час третейського розгляду, але не знайшли відображення у рішенні.

32.2. Заява про прийняття додаткового рішення розглядається тим складом третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання третейським судом.

За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення третейського суду, або виноситься мотивована ухвала про відмову у задоволені заяви та прийняття додаткового рішення.

Стаття 33. Роз’яснення рішення

33.1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, має право протягом семи днів після одержання рішення звернутися до третейського суду із заявою про роз”яснення резолютивної частини рішення.

Заяву про роз”яснення резолютивної частини рішення має бути розглянуто тим складом третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання третейським судом.

33.2. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про роз”яснення рішення, яка є складовою частиною рішення, або мотивована ухвала про відмову у роз”ясненні рішення.

Здійснюючи роз”яснення резолютивної частини рішення, третейський суд не має права змінювати зміст рішення.

Стаття 34. Виправлення рішення

34.1. Третейський суд у тому ж складі, з власної ініціативи або за заявою сторони третейського розгляду, може виправити у рішенні описки, арифметичні помилки або будь-які інші неточності, про що виноситься ухвала, яка є складовою частиною рішення.

Стаття 35. Обов”язковість рішення третейського суду

35.1. Сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов”язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.

Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Стаття 36. Оскарження рішення третейського суду

36.1. Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом України „Про третейські суди”.

Рішення третейського суду може бути оскаржено стороною у випадках, передбачених Законом України „Про третейські суди”, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

36.2. Рішення третейського суду може бути оскаржено та скасоване лише з таких підстав:

— справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

— рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

— третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

— склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам статей 16-19 Закону України”Про третейські суди”;

36.3. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.

Скасування компетентним судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених цією статтею.

36.4. У разі, якщо рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

Стаття 37. Ухвали третейського суду

37.1. З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, третейський суд постановляє ухвали.

Стаття 38. Припинення третейського розгляду

38.1. Третейський суд постановляє ухвалу про припинення третейського розгляду в таких випадках:

— спір не підлягає вирішенню в третейських судах України;

— є рішення компетентного суду між сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;

— позивач відмовився від позову;

— сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;

— підприємство, установу чи організацію, які є стороною третейського розгляду, ліквідовано;

— третейський суд є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору;

— у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Стаття 39. Зберігання матеріалів справ, розглянутих третейським судом

39.1. Справи, розглянуті третейським судом, зберігаються в архіві суду протягом 10 років з дня прийняття рішення третейського суду.

39.2. Справи, розглянуті третейським судом для вирішення конкретного спору , за якими видано виконавчі документи, зберігаються у компетентному суді, за місцем видачі виконавчого документа.

Розділ VII. ВИТРАТИ, ПОВ”ЯЗАНІ З ВИРІШЕННЯМ СПОРУ ТРЕТЕЙСЬКИМ СУДОМ

Стаття 40. Склад витрат, пов”язаних з вирішенням спору третейським судом

40.1. До складу витрат, пов”язаних з вирішенням спору третейським судом належить:

— гонорари третейських суддів ;

-третейський збір;

— витрати, понесені третейськими суддями у зв”язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;

— витрати, пов”язані з оплатою послуг експертів , перекладачів, якщо такі були запрошені чи призначені для участі в третейському розгляді;

— витрати, пов”язані з оглядом і дослідженням речових та письмових доказів у їх місцезнаходженні;

— витрати, понесені свідками;

— витрати, пов”язані з оплатою стороною, на користь якої було прийнято рішення третейського суду, послуг представника, пов”язаних із наданнм правової допомоги;

— витрати, пов”язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;

— витрати на листування третейського суду;

— витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв”язок;

— гонорор секретаря третейського суду та інші витрати, визначені Регламентом Третейського суду або контрактом з третейським суддею.

Порядок відшкодування витрат визначається в рішенні чи ухвалі третейського суду.

40.2. У разі, коли третейський розгляд справи не відбувся чи був припинений, сплачений сторонами третейський збір повертається сторонам, крім випадків, якщо це було зумовлено відводом усіх суддів, укладенням сторонами мирової угоди, відмовою позивача від позову, та іншими обставинами, передбаченими Законом України „Про третейські суди”.

Стаття 41. Визначення термінів судових витрат

41.1. Третейський збір – це грошова сума, яка визначається Третейським судом. До третейського збору включаються: реєстраційний збір, гонорари третейських суддів та адміністративний збір Третейського суду .

41.2. Реєстраційний збір – грошова сума, яка встановлена цим Регламентом та сплачується позивачем при поданні позовної заяви і доданих до неї документів.

41.3. Гонорари третейських суддів– виногорода за здійснення третейського судочинства, яка виплачується Третейським судом після розгляду справи третейським суддям.

41.4. Адміністративний збір – грошова сума, яка є частиною третейського збору та розраховується в залежності від суми спору, на підставі тарифів, визначенних Третейським судом ( ст.48 Регламенту ).

41.5. Додаткові витрати Третейського суду – витрати, які можуть виникнути у зв’язку з третейським розглядом конкретної справи, а саме: витрати, пов’язані з оплатою послуг експерта, перекладача, виплати свідкам та інші витрати.

Стаття 42. Розмір та порядок сплати реєстраційного збору

42.1. Реєстраційний збір встановлюється у розмірі 1000 гривень.

42.2. Позивач має сплатити реєстраційний збір до моменту подачі позовної заяви до Третейського суду. Документ про сплату реєстраційного збору подається позивачем разом з позовною заявою.

Стаття 43. Гонорари третейських суддів

43.1. Розмір гонорарів третейських суддів визначається Головою Третейського суду чи його заступниками, виходячі зі складності справи, витраченого часу, оперативності провадження та інших обставин.

43.2. Гонорар членів третейського суду складає 25 — 35 % від суми третейського збору у конкретній справі.

43.3. Голові третейського суду по конкретній справі, розглянутій колегіально, виплачується 40%, іншим третейським суддям — по 30% від суми, яка визначена на виплату гонорарів третейським суддям.

Стаття 44. Розмір третейського збору

44.1. Третейський збір обчислюється у залежності від суми спору, що визначена ст.48 Регламенту.

44.2. До зустрічної позовної заяви застосовуються ті ж правила про третейський збір, що й до первісного позову.

44.3. У виключних випадках, з урахуванням складності справи, суттєво підвищених витрат часу, інших витрат третейського розгляду, за погодженням сторін розмір третейського збору може бути збільшено.Зокрема, у випадку, коли кількість третейських суддів, обраних сторонами, перевищює три судді.

44.5. Якщо позивач відкликав позовну заяву до направлення повідомлення про призначення судового засідання, третейський збір у справі зменшується на 75 % та відповідна сума повертається стороні, яка її сплатила.

44.6. Якщо позивач відкликав позовну заяву після направлення повідомлення про призначення судового засідання, але до першого дня слухання справи, зокрема, внаслідок того, що сторони врегулювали спір мирним шляхом або до суду надійшла заява про відмову сторін від розгляду суперечки у Третейському суді , інших випадках , третейський збір зменшується на 50% і відповідна сума повертається стороні, яка її сплатила.

Стаття 45. Порядок розрахунку третейського збору

45.1. Третейський збір розраховується на підставі наведеної нижче Таблиці:

Порядок розрахунку третейського збору

Реєстраційний збір

(грн.) Сума спору

(грн.) Адміністративний збір

(грн.)

1000 до 25.000 10% але не менше 2.400

від 25.001 до 50.000 2.500 + 7 від суми понад 25.001

від 50.001 до 100 000 5000 + 5 % від суми понад 50.001

від 100 001 до 200.000 10.000 + 4% від суми понад 100.001

від 200.001 до 300.000 18.000 + 3% від суми понад 200.001

від 300.001 до 400.000 27.000 + 2% від суми понад 300.001

від 400.001 до 500.000 35.000 + 1 % від суми понад 400.001

від 500.001 до 1.000.000 40.000 + 0,90% від суми понад 500.001

від 1.000.001 до 5.000.000 49.000 + 0, 70% від суми понад 1.000.001

від 5.000.001 до 10.000.000 52.500 + 0,50 % від суми понад 5.000.001

понад 10.000.001 57.500 + 0,30% від суми понад 10.000.001

Стаття 46. Порядок сплати третейського збору

46.1. Третейський збір підлягає сплаті позивачем у строки визначені Третейським судом. Датою сплати третейського збору вважається день, коли сума збору зарахована на банківський рахунок Союзу юристів України. У платіжному дорученні у графі” призначення платежу” вказується “третейський збір за розгляд спору між (назви сторін)”. Платіжне доручення з відміткою банку про перерахування третейського збору додається до матеріалів справи.

46.2.Якщо третейський збір не сплачується позивачем до терміну, встановленого Третейським судом , позов не розглядається і справа залишається без руху.

Стаття 47. Відстрочка або продовження строку сплати третейського збору

47.1. У виключних випадках Голова Третейського суду та його заступники можуть надати відстрочку або продовжити строк для сплати третейського збору, прийнявши відповідну ухвалу.

Стаття 48. Покриття додаткових витрат

48.1. Третейський суд може покласти на сторони або на одну з них обов’язок внести аванс на покриття додаткових витрат третейського суду. Зокрема, у разі третейського розгляду справи суддями, які проживають в іншій місцевості, ніж місце проведення засідань третейського суду, сторони, що обрали суддів, сплачують аванс на оплату витрат на їх проїзд, проживання, харчування тощо.

Реквізити Союзу юристів України

01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15

р/р 26000013887001 в АТ „Укрінбанку”

м.Києва, МФО 300142 , ЄДРПОУ 14290131